Наші ролі в житті як цілісна екосистема
Пастка однієї ролі
Більшість із нас звикли ототожнювати себе з чимось одним: “Я— успішний менеджер”, “Я — гарна мама”, “Я — професійний психолог”, “Я- турботлива дружина”. Це моно- ідентичність, здається, що це шлях до успіху, але насправді — це пастка.
Я пройшла курс в британському The Open University про вигорання у спорті, і знання з цього курсу прекрасно лягають на всі сфери нашого життя. І британські дослідження спортивної психології (зокрема Стіва Магнесса) показують: якщо ваша ідентичність тримається на одній опорі, то будь-яка невдача в цій сфері стає катастрофою для всієї особистості. Це прямий шлях до вигорання.
Коли ми звужуємо себе до однієї ролі, ми стаємо схожими на стіл, що стоїть на одній ніжці. Поки в цій сфері все ідеально — ми відчуваємо стабільність. Але життя непередбачуване.
- Що стається з успішним менеджером, коли настає скорочення?
- Що стається з ідеальною мамою, коли діти виростають і йдуть у власне життя?
- Що стається з професійним атлетом у разі травми?
Якщо ваша ідентичність тримається на одній опорі, то будь-яка невдача в цій сфері стає не просто робочим моментом, а катастрофою для всієї особистості. Психологи називають це крихкою ідентичністю. Коли ламається єдина опора, руйнується весь фундамент. Саме тут народжується найважче вигорання — те, від якого не рятує відпустка, бо ви втрачаєте розуміння того, хто ви є поза межами своєї основної функції.
Британські дослідження спортивної психології підтверджують, що найстійкіші атлети це ті, хто має життя поза спортом. Ті, чия ідентичність є багатовимірною.
І тому багатовимірність — це наша страховка
Ми маємо навчитися бути багатовимірними не для того, щоб встигати більше, а для того, щоб виживати в штормах. Коли одна ваша роль переживає засуху, інші ролі мають стати тими джерелами, які допоможуть вам не засохнути повністю.
Я вчуся розглядати наші ролі не як окремі обов’язки, а як екосистему. В мене також ще є звичка вважати себе чимось одним і в це одне вкладати майже всю енергію. І я вчуся відноситися до всіх своїх ролей однаково і вкладатися однаково. Коли ми — не лише працівник, а й студент, практик, дружина, подруга, наша самооцінка стає стійкою до штормів.
Наприклад , якщо сьогодні на роботі ви виснажені, роль студента чи практика дає нам відчуття росту та сенсу. Робота не з’їдає вас повністю. Вона не є центром, і ніяка роль не є центром. Всі ролі- це цілісна екосистема, всі роли це частина одного цілого
В екосистемі ресурси перетікають.
- Моя практика буддизму дає мені спокій та рівновагу, щоб витримувати 19 000 кроків на роботі та вирішувати буденні задачі
- Моє навчання в університеті дає мені знання, як підтримати тіло харчуванням, та розумним тренуванням, щоб воно не руйнувалося
- Мої ролі дружини та мами — це ґрунт, у якому я відновлююся емоційно, та можу розслабитися та відпочити. Та взагалі переключити увагу з себе на інших.
У вас все може бути зовсім по- іншому, подивіться на свої ролі і визначте, що вам дає кожна ця роль.
Вигорання трапляється тоді, коли одна роль стає агресивним бур’яном і забирає весь простір.
- Вчіться перемикати тумблер. Коли я знімаю робочу форму, я залишаю втому прибиральниці за дверима і входжу в дім як жінка, що вивчає науку про спорт
Бути здоровою у 40+ це не про кількість підходів у залі. Це про те, як побудувати свою внутрішню екосистему так, щоб кожна роль підсилювала іншу.
Слухайте своє тіло, поважайте свій цикл і пам’ятайте: ви набагато більші за будь-яку вашу роботу чи результат на вагах.
Чи є у вас роль зараз яка душить інші ? Що ви можете з цим зробити ?